Лучшие программы на сайте!
Категории файлов

Зарядка → Лекарственные растения и лечения гепатита б и ц

Гинкго Билоба (фото)

Гинкго Билоба

Название: в переводе с японского — “серебряный абрикос”, или “серебряный плод”. Так называют съедобные плоды этого замечательного реликтового растения из Западного Китая. "Живая окаменелость" именно так называл гинкго Чарлз Дарвин. И действительно, более точное определение придумать трудно. Гинкго — одно из немногих древнейших древесных растений, которые до сих пор сохранились на земле.

Применение в медицине Гинкго билоба - единственное из известных науке растений, содержащее специфические вещества гинкroлиды, которые повышают эластичность стенок кровеносных сосудов головного мозга и способствуют расширению сосудов. Виноград В останні роки цей сорт культивують на півдні Молдавської та Української РСР, зокрема в Одеській області. В результате мозг лучше снабжается кислородом и питательными веществами, а также быстрее освобождается от шлаков. Что особенно важно в пожилом возрасте, когда кровоснабжение мозга существенно ухудшается. Гинкго Билоба уменьшает вероятность инфарктов и сердечных приступов, понижает уровень холестерина. И уж совершенно точно - самый безвредный антиоксидант. Содержит флавогликозиды, проантоцианидины, которые защищают стенки сосудов от повреждения свободными радикалами. Улучшают кровообращение, что благоприятно действует на все органы тела, включая мозг. Активизирует умственную деятельность.


Подробнее...
 
Лапчатка прямостоячая (калган)

Лапчатка прямостоячая ЛАПЧАТКА ПРЯМОСТОЯЧАЯ (калган, узик)
(
Перстач прямостоячий (калган))

Многолетнее травянистое растение до 50 см высотой. Корни мелкие, тонкие, многочисленные, густо покрывают толстое деревянистое, почти горизонтальное корневище, красного цвета снаружи и желтовато-белое внутри. Стебли тонкие, ветвистые, прямостоячие с волосками. Листья тройчатые, очередные, сидячие, желтоватые. Цветки одиночные, пазушные, четырехчленные, в отличие от других лапчаток, на длинных цветоножках, желтые. Плоды — листовки, гладкие. Цветет с мая по август.

Растение распространено повсеместно. Произрастает в лесах, по сырым лугам, кустарникам, полянам, на песчаной почве.

С лечебной целью используются корневища 3—7 см длиной без корней, листья, корень, а иногда и все растение. Траву собирают во время цветения, корневища — осенью или весною до появления листьев. Срок хранения сырья 6—8 лет.

Во врачебной практике используют настои из корневищ лапчатки прямостоячей как вяжущее, бактерицидное и кровоостанавливающее средство при дизентерии и язвенном колите, при различных заболеваниях желудочно-кишечного тракта (энтериты, энтероколиты, диспепсии), дизентерии, желудочных язвах, как кровоостанавливающее при внутренних кровотечениях: легочных, кишечных, маточных. Эффективны препараты из корневища при воспалениях и язвах желудка и кишок, эмфиземе, туберкулезе легких и особенно при поносах и кашле, а также при заболеваниях печени, желтухе, подагре и ревматизме.


Подробнее...
 
Башмачок красный (крупноцветный)

Башмачок красный БАШМАЧОК КРАСНЫЙ (крупноцветный)

Многолетнее травянистое растение до 30 см высоты. Стебель прямой, железистый. Листья очередные с дуго-нервным жилкованием, охватывающие стебель. Цветки крупные, одиночные, фиолетово-розовые с неправильным околоцветником, 1 листок околоцветника имеет форму башмачка. Цветет в июне—июле. Плод — коробочка.

Распространен в лесной и лесостепной зонах Сибири, на Дальнем Востоке и в европейской части России. Растет в сосновых и лиственных лесах на песчаных почвах.

В народной медицине водный настой травы (чайная ложка на стакан кипятка) пьют при женских кровотече­ниях, детской грыже и головной боли; в последнем слу­чае одновременно применяют компресс из свежих листь­ев на голову.


 
Лён обыкновенный (фото)

Лен обыкновенныйЛЕН ОБЫКНОВЕННЫЙ

Однолетнее травянистое растение высотой до 60 см и более. Корень белый, стержневой, тонкий, длинный. Стебли прямостоячие, круглые, гладкие, вверху ветвистые. Листья очередные, узколанцетные, сидячие. Цветки крупные, синие или голубые, в щитовидных кистях на длинных цветоносах. Плод — многосемянная, почти шаровидная коробочка. Семена сплюснутые, буроватого цвета, гладкие, блестящие. Цветет с июня до августа. Плодоносит с конца июля.

Лен возделывается как полевая культура в областях северной и средней полос европейской части России. В одичалом состоянии изредка встречается во всех областях вдоль дорог, в посевах, по сорным местам.

Лекарственным сырьем являются семена и добываемое из них масло. Семена заостренные с одного конца и закругленные с другого, тяжелее воды, без запаха.

Свежая трава ядовита и для внутреннего употребления не рекомендуется.

Семена льна содержат до 40% жирного масла, 24% белковых веществ, 6—8% слизи (в оболочках семян), глицериды, углеводы, органические кислоты, ферменты, витамин А.

Слизь семян обладает обволакивающими и смягчающими свойствами, умеряет раздражающее действие различных веществ, принятых внутрь или нанесенных на кожу. Ее применяют внутрь для уменьшения раздражения при воспалительных и язвенных процессах на слизистых оболочках, особенно в желудочно-кишечном тракте (язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки), при коликах в животе. Слизь назначают также при отравлении различными прижигающими веществами, при катарах дыхательных путей, для смягчения вкуса различных острых и кислых веществ, замедления всасывания легкорастворимых лекарственных препаратов, для усиления их действия.

Свежие семена льна применяют внутрь в качестве легкого слабительного. Разбухая в содержимом желудочно-кишечного тракта, они механически раздражают рецепторы стенки кишечника и тем самым усиливают перистальтику.

Семена льна применяют наружно при местных воспалительных процессах в виде компрессов и припарок, которые замедляют испарение, препятствуют высушиванию тканей, смягчают и умеряют воспаление.

Льняное масло наружно применяют в виде мази при ожогах, широко практикуют в диетическом питании больных с нарушением жирового обмена, а также при атеросклерозе. В фармацевтической практике его используют для приготовления жидких мазей.

В народной медицине отваривают семя и пьют отвар, едят отваренные семена при язве желудка, гастрите, хронических катарах желудка, бронхите (как отхаркивающее), от кашля, колик, затрудненного дыхания, при заболеваниях почек; процеженный отвар пьют с молоком при туберкулезе легких, едят семя при белокровии; применяют при поносе; семя употребляют для слизистого питья. Наружно — семя парят, используют при ангинах, прикладывают к нарывам, на опухоли, применяют для различных припарок, маслом смазывают отмороженные места. Отвар семян рекомендуется для лечения ран и изъязвлений во рту (полоскание).

Применение

Отвар из равных количеств льняного семени, стручков фасоли (без зерен), листьев черники и овсяной соломы, измельченной на сечку. Для приготовления отвара берут 3 ст. ложки смеси, заливают 3 стаканами холодной воды, варят 10 минут, затем отстаивают и принимают процеженным по 1/4 стакана 3 раза в день при сахарной болезни, воспалении мочевого пузыря.

Настой из семян льна: 1 чайная ложка семени на 1 стакан кипятка. Настой рекомендуется принимать перед сном по 1 стакану при хронических запорах, не процеживая, вместе с семенами.

Из процеженного отвара льняного семени (1 ст. ложка семени на 1,5 стакана воды, варят на слабом огне 12 минут) делают клизмы при поносах.

Отвар семян: 1 часть нетолченых семян на 30 частей кипящей воды, или 2 чайные ложки на стакан кипятка, взбалтывать 15 минут, затем процедить через плотную материю.

Для смягчения кожи и ускорения созревания нарывов делают горячие компрессы из порошка растертых семян, намоченных кипящей водой.

Для лечения ожогов применяют смесь льняного масла с равной частью известковой воды.


 
Лилия белая. Лилия тигровая

Лилия белаяЛИЛИЯ БЕЛАЯ. ЛИЛИЯ ТИГРОВАЯ

Комнатное растение, которое часто высаживают в грунт. Имеет луковицу. Цветки собраны в конечную кисть (иногда одиночные), околоцветник со свободными или срастающимися долями; пыльники обычно раскрывающиеся внутрь. Цветки белые, иногда розовые.

В народной медицине луковица белой лилии используется как наружное средство при нарывах, причем лучше сварить ее с молоком. Отвар цветков белой лилии вместе с медом и горчичной мукой в равных количествах является хорошей мазью для удаления веснушек.

Другой вид лилии — лилия тигровая, которую в народе часто называют красивой лилией. Она отличается от первой тем, что цветки имеет не белые, а оранжево-красные, с пятнышками на лепестках.

В народной медицине она применяется как наружное средство. Показания и способы применения те же, что и для белой лилии.

Применение

Отвар из слегка подваренной луковицы употребляют внутрь: 15 г на 200 мл по 1 ст. ложке 3 раза в день (как маточное болеутоляющее и кровоостанавливающее средство).


 
Кульбаба лікарська

Кульбаба лікарськаКУЛЬБАБА ЛІКАРСЬКА -

Taraxacum officinale Web. (ex Wigg.)

Родина   Складноцвіті — Compositae,   або   Айстрові — Asteraceae

Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 5—30 см заввишки, при ушкодженні виділяє молочно-білий сік. Корінь веретеноподібний, малорозгалужений, м'ясистий, 20—60 см завдовжки, 1—2 см в поперечнику, на смак гіркуватий. Всі листки зібрані в прикореневу розетку, ланцетні, виїмчасто-перистороздільні. Квіткове стебло порожнисте, на верхівці несе квітковий кошик. Суцвіття — один кошик 3—5 см в поперечнику, обгортка дворядна, горбкувата, зелена. Всі квітки язичкові, віночок золотаво-жовтий. Цвіте в травні — липні.

Де росте? По всій території України — на вогких грунтах, при дорогах, в садах і на городах, на узліссях, галявинах.

Що й коли збирають? Квітки разом зі стрілками — під час цвітіння, коріння з листками — навесні, до цвітіння рослини, саме коріння — восени. Сушать їх у печі при температурі не вищій 70°.

Коли застосовують? При хворобах печінки й жовчного міхура (каменях), при опухлій селезінці, жовтяниці, цукровому діабеті, для поліпшення травлення при недостатній кислотності шлунка, гастриті, як потогінний, протигарячковий, молокогінний, відхаркувальний і трохи проносний засіб, при хронічних запорах і геморої, щоб заспокоїти болі при сечокам'яній хворобі. В коренях і листках рослини містяться гірка речовина, глікозид тараксацин, тритерпенові спирти, каучук, органічні кислоти, аспарагін, вітаміни А, В1, С, D, слиз, смола, цукор, 25% полісахариду інуліну (корені), летка олія, солі кальцію, калію, холін, тирозиназа, барвні речовини (різні каротиноїди, як, наприклад, ксантофіл), стерини, тараксерол, сітостерол, флавоксантин, сапоніни (листки) н інші речовини. Підсмажеаі корені кульбаби вживають замість кави як її сурогат. З молодих сирих листків, до цвітіння, приготовляють вітамінний салат, який збуджує апетит і пожвавлює травлення, оздоровлює кров. Пого їдять при недокрів'ї й укусі гадюки, при ревматизмі, подагрі, спондилоартрозах. Листки можна кришити також по 4—5 в суп проти печії.


Подробнее...
 
Шавлія лікарська

Шавлія лікарськаШАВЛІЯ ЛІКАРСЬКА —

Salvia officinalis L.

Родина Ясноткові — Lamiaceae, або Губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, дерев'яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листками, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверхнею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у верхівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.

Де росте? Висаджують у квітниках, на городах, культивують у Криму як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор'я.

Що й коли збирають? Листки, перед цвітінням рослин і у вересні.

Коли застосовують? Для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, для пожвавлення травлення, при хворобах печінки і жовчного міхура, для зниження підвищеного тиску крові, а також як сечогінний, вітрогінний засіб, що в'яже,—для полоскання горла, рота, при зубному болю (флюсах).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібнених листків шавлії, настоюють 10 хвилин і п'ють по 1—2 склянки на день. Полегшує відхаркування при затяжних бронхітах, зменшує нічне потіння і виділення молока у жінок, які годують груддю. Через те що шавлія лікарська має протигнильні властивості, її вживають при запальних процесах у ниркових мисках (пієлітах). При шлункових спазмах 1 столову ложку суміші листків м'яти холодної, кореня валеріани, листків шавлії і квіток ромашки в співвідношенні 10:3:3:4 настоюють на 1 склянці окропу 15 хвилин і п'ють по 1 склянці.

При проносі беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії і ягід чорниці (Fructus myrtilli) в співвідношенні 3 : 4, настоюють в 1 склянці гарячої води і п'ють по півсклянки кожні 2 години

Для зменшення нічного потіння у хворих на туберкульоз 1 столову ложку суміші листків шавлії, трави хвоща польового і кореня валеріани в співвідношенні 8:1:1 настоюють 30 хвилин на 1 склянці окропу і п'ють по півсклянки тричі на день. При надмірному потінні беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії, шкірки зеленого оплодня волоського горіха і трави хвоща польового в співвідношенні 1:1:2, настоюють 30 хвилин на 1 склянці окропу і п'ють, не поспішаючи, ковтками, по півсклянки двічі-тричі на день.

Для припинення лактації (виділення молока) беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії, шишок хмелю і листків горіха волоського у співвідношенні 2:2:1 на 1 склянку окропу, настоюють 30 хвилин і п'ють по 7г — 1 склянці двічі на день.

Подробнее...
 
Конвалія (травнева)

КонваліяКОНВАЛІЯ ЗВИЧАЙНА, АБО ТРАВНЕВА —

Convallaria majalis L.

Родина Лілійні — Lillaceae

Як виглядає? Трав'яниста багаторічна рослина з повзким кореневищем, від якого виростають щороку квітконосні стебла 20—З0 см заввишки. Листки піхвові, стеблообгортні, два — великі, еліптичної або овальної форми. Квітки — на дугввидних квітконіжках, білі запашні дзвіночки з легко відігнутими зубчинами. Плід — соковита червона ягода з трьома насінинами. Цвіте у травні—червні.

Де росте? По всій території України — в лісах, тінистих місцях, у заростях; у степовій зоні — лише в долинах рік.

Що збирають? Окремо квітки і листки конвалії (траву). При цьому не слід знищувати кореневищ. Сушать швидке, тонким шаром, у затінку. Всі частини рослини отруйні, особливо квіти, які можуть зумовити нудоту, блювання.

Коли застосовують? При компенсованих і субкомпенсованих вадах серця, при фізичному перенапруженні, при недостатності серцевого м'яза (хронічному міокардиті) і для регуляції серцево-судинної системи (діють глікозиди конвалатоксин, конваламарин і конвалозид, які не мають кумулятивної властивості, а також сапонін конвалерин, летка олія). При неврозах серця в суміші з валеріаною і глодом; при аритміях і екстрасистолах; під час клімактерію, вагітності та хвороб, що виснажують організм (астма, періодичні маткові кровотечі).

Застосовують у вигляді чаю. Беруть 1 столову ложку суміші трави конвалії, насіння фенхелю, листків м'яти і кореня валеріани в співвідношенні 1 : 2 : 3 : 4 на 1 склянку окропу, настоюють 15 хвилин, відціджують і п'ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день при хронічному міокардиті, базедовій хворобі, епілепсії, для збільшення сечовиділення при водянці серцевого походження.

Щоб приготувати краплі, у баночку з вузькою шийкою насипають до рівня ¾ свіжих квіток конвалії і заливають майже до верху 90º спиртом. Затикають і виставляють на 14 днів у тепле місце. Потім відціджують, фільтрують через ватку і вживають по 10—15 крапель, на цукрі або ложці води.

Подробнее...
 
Лилия кудреватая (саранка)

Лилия кудреватаяЛИЛИЯ КУДРЕВАТАЯ (саранка, царские кудри)

Многолетнее травянистое растение до 100 см высотой, вырастающее изжелтой луковицы, состоящей из многочисленных мясистых чешуи. Листья продолговато-лапчатые, расположены мутовкой, по 5—6. Цветки крупные, грязно-розовые с фиолетовыми пятнами и лепестками, загнутыми назад, на верхушке стебля по 3—10 штук. Цветет в июне—июле. Медонос.

Распространена в лесной и лесостепной зонах Сибири. Растет на лесных лугах, в хвойных и березовых лесах, поднимается по склонам выше границ лесов.

В народной медицине настой клубней (луковиц) пьют при зубной боли, нервных потрясениях, плохом настроении («от тоски»). Сок обладает ранозаживляющим действием. Отвар цветков пьют при заболеваниях желчного пузыря. Листья прикладывают к ожогам для уменьшения воспаления. Клубни съедобны.


 
Перстач прямостоячий (калган)

Перстач прямостоячийПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (КАЛГАН) —

Potentilla erecta (L.) Натре

Родина Розові — Rosaceae

Як виглядає? Трав'яниста багаторічна рослина 10—40 см заввишки, з товстим, вигнутим або простим, циліндричним, бага-тоголовковим, всередині червоним кореневищем і численними придатковими корінцями. Стебла тягнуться вгору. Вони коротко-пухнасті. Листки трійчасті, сидячі, надрізано-пилчасті з притисненими волосками. Квітки на довгих квітконіжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечки з чотирьох внутрішніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між собою. Цвіте в червні — жовтні.

Де росте? На більшій частині території України — на вогких луках, пасовиськах, у степовій зоні — по долинах рік, в лісах Закарпаття, Карпат, на Поліссі, зрідка в Лісостепу. Не росте в Криму.

Що й коли збирають? Викопують кореневищ рано навесні або пізно восени (вони пахнуть трояндами). Старі корені в темряві фосфоресціюють. Підсушені протягом 8 днів па свіжому повітрі, досушують в печах при температурі не вищій 70°.

Коли застосовують? При ахілії, проносах, коліках, гемоколітах; при кровотечах, геморої, як засіб кровоспинний, бактерицидний, що виявляє в'яжучу дію; також при недокрів'ї (завдяки глікозиду терментиліну, катехіновим, дубильним речовинам — близько 20%,— хіноновій кислоті аглікону, гіркому тритерпеновому глікозиду хіновину, торментолу, смолі, гумі, леткій олії); при виразках шлунка і кишок; емфіземі, туберкульозі легень, при маткових захворюваннях з болями та при болісних менструаціях.

Вжизають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трохи потовченого кореня; кип'ятять 10 хвилин. П'ють по 1—2 склянки на день, ковтками, за півгодини до їди, дотримуючись при колітах з неприємним запахом і наявності слизу в калових масах дієти без м'яса, сала, риби, яєць, солі, алкогольних напоїв тощо. Хворі лежать у ліжку, їм кладуть теплу грілку на живіт.


Подробнее...
 

Источник: http://fitoapteka.org/

Опубликовал Владик, Комментариев: 26