Пилинг → Шляхи удосконалення ефективності ресурсного забезпечення на підприємстві курсова

Гончар О.О.

Одеська національна академія харчових технологій

Науковий керівник Мартиновський В.С.

Актуальні шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу виноробних підприємств

 

У сучасних економічних умовах, коли спостерігається дефіцит інвестиційних ресурсів, значний ступінь зношеності устаткування та низька купівельна спроможність населення, особливу актуальність має проблема ефективного управління ресурсним потенціалом підприємств, які виготовляють продукти харчування. Саме спроможність ефективно використовувати та відтворювати наявні ресурси стає однією із ключових умов конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів.

Дослідженням ресурсного потенціалу виробничих підприємств та, зокрема, підприємств харчової промисловості займались так провідні вчені як Басюркіна Н.Й., Божанова О.В., Буркинський Б.В., Гавва В.Н. [1], Зосімов А.М., Краснокутська Н. С. [2], Міщенко Н.Т. [3], Прохорова В.В. [4],
Осіпов П.В. [5], Талах В. І., Талах Т. А. [6] та інші. Однак, практичні аспекти оцінки ресурсного потенціалу підприємств окремих галузей харчової промисловості досліджені недостатньо.

У широкому розумінні ресурсний потенціал — це наявність на конкретну дату в суспільному виробництві відповідних засобів виробництва (предметів праці й засобів праці), трудових ресурсів і відповідної їм системи управління (потенціал управління) [6, с. 16]. До елементів ресурсного потенціалу можна віднести матеріальні ресурси (оборотні засоби та основні фонди), фінансові ресурси та трудові ресурси. Деякі вчені також вказують на такі елементи, як інформаційні ресурси, потенціал управління тощо.

Проведена нами діагностика ресурсного потенціалу виноробних підприємств України (ПрАТ «Одесавинпром», ПАТ "Коблево", ПАТ "Цюрупинське") дала змогу виявити ключові проблеми використання та ресурсної бази:

1.                 Матеріальні ресурси:

1.1.          Основні засоби:

-          тенденція до зниження коефіцієнту використання виробничої потужності підприємств;

-          несприятлива курсова динаміка призвела до зростання вартості імпортного обладнання та знизила можливості виноробних підприємств щодо оновлення основних засобів;

-          несприятлива динаміка фондовіддачі;

-          зниження інтенсивності оновлення основних засобів.

1.2.Оборотні активи:

-          відсутність стабільної сировинної бази належної якості змушує виноробні підприємства розширювати площу власних виноградників. Саме таким шляхом ідуть підприємства, які виступали об’єктом нашого дослідження. Проте високі інвестиційні витрати на 1 га нових виноградників, постійне зростання поточних витрат на вирощування винограду (обслуговування капельного зрошення, пальне для техніки, засоби захисту рослин, добрива тощо) в умовах дефіциту інвестиційних ресурсів призводить до обмеження можливостей підприємств щодо розбудови власної сировинної бази;

-     недостатній рівень використання відходів виробництва, зокрема виноградних вичавок, на які припадає до 30% поживних речовин, що містяться в винограді.

2.   Фінансові ресурси:

-     тенденція до зниження ліквідності балансу підприємств;

-     переважання у структурі пасивів позикового капіталу, що негативно впливає на фінансову стійкість виробників вина;

-     рівень рентабельності власного капіталу виноробних підприємств загалом є нижчим, ніж у деяких інших виробників продуктів харчування та торгівлі;

-     недостатньо ефективне управління дебіторською та кредиторською заборгованістю;

-     нестабільність фінансових результатів, які значною мірою обумовлені такими факторами як сезонність, врожайність, зміни податкового регулювання та кон’юнктури світового ринку вина.

3.   Трудові ресурси:

-     підвищення витрат на операціях, які потребують ручного труда, у виноградарстві призводять до зростання вартості винограду як сировини для підприємств первинного виноробства;

-      з простої в роботі підприємств через нерегулярне постачання сировини, тимчасову відсутність ринку збуту готової продукції, несправність обладнання чи аварію на виробництві.

При цьому ефективність використання ресурсного потенціалу на виноробних підприємствах є різною. Найбільш успішні підприємства галузі мають власну сировинну базу, сучасне обладнання та власні інвестиційні ресурси, яких достатньо принаймні для підтримки існуючого рівня виробництва. Однак, дрібні виноробні підприємства місцевого та регіонального масштабів переважно не витримують конкуренцію із імпортною продукцією та продукцією національних виробників, а тому не мають можливості для розширення ресурсної бази.

На наш погляд, найактуальнішими шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу виноробних підприємств є такі:

-     забезпечення стабільності сировинної бази шляхом поглиблення вертикальної інтеграції із сільськогосподарськими підприємствами, які вирощують виноград;

-     розширення асортименту продукції шляхом більш глибокої переробки відходів виробництва і виготовлення таких продуктів як виноградна олія, пектини, кормові добавки, пеллети із виноградних вичавок тощо;

-     впровадження нових енергоефективних та ресурсоощадних технологій виробництва;

-     поглиблення вертикальної інтеграції підприємств первинного та вторинного виноробства для забезпечення сталої якості сировини та готової продукції, а також зменшення непродуктивних витрат виноматеріалів;

-     розширення асортименту продукції за рахунок виробництва плодово-ягідних вин та виноградних напоїв;

-     розробка програм технічного переоснащення підприємств на основі залучення держави, вітчизняних машинобудівних підприємств, імпортерів обладнання, підприємств первинного та вторинного виноробства;

-     впровадження програм перепідготовки персоналу із залученням провідних наукових шкіл та університетів України;

-     більш ефективне використання фінансово-інвестиційних ресурсів.

 

Литература:

1. Гавва В.Н. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: навч. посібник. / В.Н. Гавва, Е.А. Божко. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 224 с.

2. Краснокутська Н. С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч. посіб. / Н. С. Краснокутська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.– 352 с.

3. Міщенко Н.Т. Ресурсний потенціал підприємства: Сутність, структура, стратегія використання // Н. Т. Міщенко// Науковий вісник НЛТУ України. –2010.– Вип. 20.9 – с. 193-198.

4. Прохорова В.В. Управління економічним потенціалом підприємств [Текст]: Монографія / В.В. Прохорова, О.В. Божанова. – Харків, Видавництво «НТМТ», 2011. – 220 с.

5. Осипов П. В. Интегральный производственный потенциал пищевой промышленности /П. В . Осипов – О.: ІПРЕЕД НАНУ, 2004. – 289 с.

6. Талах В. І., Талах Т. А. Ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства: методика та практика аналізу: Монографія. – Луцьк: РВВ ЛИТУ, 2010. – 156 с.

Источник: http://www.rusnauka.com/18_APSN_2014/Economics/10_...

Опубликовал EntityPacket, Комментариев: 14